АНТОНІМИ

Антоніми (грец. anti - проти і onoma – ім'я) – це слова однієї і тієї ж частини мови, різні за звучанням і написанням і мають протилежне лексичне значення. Наприклад:

альтруїст – егоїст, аналіз – синтез, архаїзм – неологізм, верхній – нижній, увігнутий – опуклий, веселитися – сумувати, вставати – сідати, разом – нарізно, голосно – тихо, зсередини – ззовні.

Основною ознакою антонімії є полярність (різка противопоставленность) слів, що позначають:

• ознаки (товстий – тонкий, великий – маленький, тепло – холодно);
• дії і стану (падати – підніматися, сміятися – плакати, казати – мовчати, засипати – прокидатися);
• природні і суспільні явища і процеси (світло – тінь, південь – північ, початок – кінець, перемога – поразка, чеснота – порок, правда – брехня, радість – горе, рух – спокій).

Не всі слова мови можуть мати антоніми, оскільки не всі здатні брати участь у вираженні протилежних значень.

Серед антонімів виділяються:

• 1) разнокорневие антоніми (день – ніч, білий – чорний);
• 2) однокореневі антоніми (щастя – нещастя, радісний – безрадісний). Однокорневие антоніми утворяться за допомогою приставок не-, без-, контр-, анти-, а-(один – недруг, людний – безлюдний, пропаганда – контрпропаганда, науковий – антинауковий, логічний – алогічний).

Явище антонімії, як і явище синонімії, тісно пов'язане з багатозначністю слова. Кожне із значень слова може мати свої синоніми та антоніми. Так, слово свіжий в різних значеннях буде мати різні антонімічні пари: свіжий хліб – черствий хліб, свіжий вітер – спекотний вітер, свіжа сорочка – брудна сорочка.

Крім загальномовних антонімів, які зафіксовані існуючими словниками, виділяються також контекстуальні, або авторські, антоніми – слова, які протиставляються за значенням тільки в даному контексті і обумовлені особливостями мови і стилю автора. Наприклад:

Я цар, я раб, я черв'як, я Бог (Г. Державін).

Мільйон – вас. Нас – тьми, і тьми, і тьми (А. Блок).

Для вас – століття, для нас – єдиний годину (А. Блок).

Ми, як слухняні холопи, тримали щит між двох ворожих рас монголів і Європи! (А. Блок).

Антоніми широко використовуються в мові художніх творів, а також в усній народній творчості для вираження контрастних відносин, наприклад:

У баби волосся довге, та розум короткий (прислів'я).

Умій сказати, вмій і змовчати (прислів'я).